Сторінка в процесі створення

Актуальні питання трансфертного ціноутворення

Трансфертне ціноутворення – це контроль цін в операціях між платниками податків та пов’язаними особами нерезидентами, або контрагентами з низько податкових юрисдикцій за критеріями країни реєстрації або організаційно-правової форми контрагента.

Для кого актуальним є трансфертне ціноутворення:

1. Українським платникам податків, що здійснюють операції з нерезидентами та відповідають 2-м критеріям – обсяг виручки за рік 150 млн. грн., ринкова ціна послуг (в т. ч. придбання основних засобів, переуступка права вимоги дебіторської заборгованості, боргу, % по кредитам, роялті, комісія, штрафи, та інше) , товарів, в операції з нерезидентом від 10 млн. грн.

2. Українським платникам податків, що здійснюють придбання/продаж товарів, послуг, у нерезидентів/на користь нерезидентів, що за критерієм країни реєстрації відповідають постанові КМУ № 1045 або за організаційно правовою формою відповідають постанові КМУ № 480.

3. Представництвам нерезидентів в Україні, що здійснюють операції з такими нерезидентами.

Що робити платниками податків

Для категорій 1 та 3 – готувати звіт з контрольованих операцій до 1 жовтня року, що слідує за звітним, а також готувати документацію з трансфертного ціноутворення.

Для категорії 2 – готувати документацію з трансфертного ціноутворення з обґрунтуванням відповідності цін в операціях принципу витягнутої руки , або відповідно до ст. 140.5.4, ст. 140.5.5 ПКУ здійснити збільшення фінансового результату до оподаткування на 30% від вартості операції.

Ключові зміни в сфері трансфертного ціноутворення (далі – «ТЦ»), що набирали чинності з 01.01.2019:

1.Для цілей ТЦ нормативно закріплений принцип «превалювання сутності над формою»: комерційні та/або фінансові характеристики контрольованих операцій для цілей ТЦ визначаються згідно з фактичними діями сторін операцій та фактичними умовами їх проведення. Якщо контрольована операція фактично здійснена, але документально не оформлена (не підтверджена), для цілей ТЦ вона має розглядатися згідно з фактичною поведінкою сторін операції та фактичними умовами її проведення.

2.Впроваджено концепцію DEMPE щодо аналізу операцій з нематеріальними активами, передбачену Діями 8-10 Плану BEPS. Зокрема, визначення та аналіз впливу нематеріальних активів на умови контрольованої та зіставних операцій здійснюються з урахуванням договірної та фактичної діяльності сторін, пов’язаної з розробкою, вдосконаленням, підтримкою, захистом і експлуатацією таких активів.

3.Контролюючий орган матиме право запитати інформацію та, у разі її ненадання, провести зустрічну звірку платників податків, що були задіяні в ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), які є предметом контрольованих операцій. Це забезпечить можливість для контролюючого органу отримати всю необхідну інформацію, в тому числі у платників податку, що не є сторонами контрольованої операції.

4.Додано новий критерій вибору сторони, що досліджується, під час застосування методів рентабельності, зокрема: щодо якої є найбільш повна та документально підтверджена інформація про фінансові показники контрольованої операції, які використовуються для розрахунку показників рентабельності. Даний критерій вимагає додаткового обґрунтування вибору нерезидента в якості сторони, що досліджується.

5.Закріплені норми з запровадження інституту «медіації» під час перевірки контрольованих операцій: контролюючий орган має право проводити зустрічі з платником податків (уповноваженими ним особами) для обговорення методології визначення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», застосованої контролюючим органом під час перевірки.

6. Норма Податкового кодексу України (п. 39.2.1.5) щодо здійснення контрольованих операцій із залученням «номінального посередника» з 2019 року розповсюджується не лише на пов’язаних осіб, а й на всіх нерезидентів, операції з якими є контрольованими.

7. У разі самостійного коригування податкового зобов’язання з ТЦ, нарахування пені на суму несплаченого податкового зобов’язання починається з 271-го дня (раніше – з 91-го дня), тобто після граничного строку подання звіту – 1 жовтня.

Чим ми можемо Вам допомогти в питаннях трансфертного ціноутворення :

• Ідентифікація наявних та потенційних контрольованих операцій та операцій, що відповідають вимогам ст. 140.5.4 ПКУ, ст. 140.5.5 ПКУ;
• Оцінка ризиків;
• Підготовка звіту з контрольованих операцій та документації з трансфертного ціноутворення;
• Супровід податкової перевірки з трансфертного ціноутворення та підтримка у комунікаціях з ДФС.

А Ви готові до переходу на МСФЗ?

Застосування МСФЗ з 01.01.2019

З 1 січня 2019 року багато українських компаній зобов’язані переходити на МСФЗ звітність. Чого ж чекати від трансформації? Яким чином перехід може вплинути на діяльність компанії?

Основні моменти:

• Перехід на МСФЗ означає, що звітність компанії стає більш прозорою і відкритою. Зокрема, МСФЗ звітність, окрім основних звітів, містить розгорнуті розкриття усіх суттєвих статей балансу та звіту про прибутки та збитки, розкриття небалансових статей (наприклад, умовні зобов’язання), детальний опис облікових політик, а також опис управління фінансовими ризиками компанії. Усе це допомагає користувачу побачити більш повну картину фінансового стану та перспектив компанії, аніж П(С)БО звітність.
• Одним з основоположних принципів МСФЗ є принцип нарахування. Відповідно, усі понесені витрати мають бути відображені у відповідному періоді. У звязку з цим, МСФЗ звітність передбачає формування багатьох резервів. Наприклад, резерв дебіторської заборгованості, резерв невикористаних відпусток, резерв під знецінення активів. На практиці це означає, що як правило, сума витрат періоду, розрахованих по МСФЗ, суттєво перевищує витрати, розраховані по П(С)БО.
• Що з доходами? Доходи від продажу товарів визнаємо по INCOTERMS. Доходи від надання послуг визнаємо рівномірно до виконання – якщо це передбачено договором.
• Стандарти МСФЗ містять дуже багато суджень, які застосовуються по-різному для різних галузей бізнесу. Використання суджень може суттєво змінювати фінансовий результат компанії, тому дуже важливо залучати спеціалістів до підготовки звітності та проходити щорічний аудит.
• Стандарти МСФЗ постійно розвиваються, змінюються відповідно до нових вимог бізнесу, тому необхідно підтримувати актуальну базу знань.

Так які переваги підготовки МСФЗ звітності?

• МСФЗ принципи загальноприйняті в Європі, а це означає, що Ваша звітність буде зрозуміла іноземним інвесторам, банкам і біржам. У разі пошуку фінансування Вам не потрібно буде відкладати потенційні переговори на 3-6 місяців для підготовки і аудиту звітності – все вже буде зроблено.
• Для фінансових та генеральних директорів МСФЗ звітність – це можливість бачити об’єктивний результат діяльності компанії
• Використання єдиних МСФЗ стандартів та обов’язковий аудит дасть можливість створення бенчмарків для окремих галузей.
• Повільно, але впевнено український податковий облік рухається на зустріч МСФЗ звітності, а це означає, що за грамотного застосування МСФЗ компанія може знижувати прибуток до оподаткування.

Тепер підсумуємо складності, пов’язані з переходом на МСФЗ:

• Значні витрати часу на підготовку МСФЗ звітності.
• Витрати ресурсів на залучення кваліфікованого персоналу та консультантів, особливо для першого використання МСФЗ.
• Витрати на щорічний аудит.
• Необхідність постійного навчання персоналу для правильного використання бухгалтерських суджень та підтримки актуальної бази знань по МСФЗ.

ЩО ПРОПОНУЄ CHP:

• Повний супровід при першому застосуванні МСФЗ.
• Підготовка облікових політик компанії
• Вибір методів переходу
• Оцінка бухгалтерських суджень
• Аналіз МСФЗ, які необхідно застосовувати компанії
• Аутсорсинг МСФЗ обліку.
• Річний аудит та проміжний огляд МСФЗ звітності.

Отже, хто в виграші від переходу на МСФЗ? – Наші клієнти!